У «Положенні про загальноосвітній заклад», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 27.08.2010. № 778 в п. 86 записано, педагогічні працівники закладу зобов’язані: … вести відповідну документацію.» Шкільна документація, яку веде вчитель математики: класні журнали (тематичні сторінки), журнали факультативних занять, журнали гурткової роботи, журнали індивідуальних занять, журнали з техніки безпеки, учнівські зошити для контрольних робіт і робочі зошити, щоденники учнів.

Календарне планування

       Складання тематичних планів належить до виняткової компетентності вчителя. При цьому слід урахувати багато чинників, зокрема рівень підготовки учнів конкретного класу, підручники, за якими працюють навчальному закладі, методику викладання, психолого-емоційний стан, вікові та фізичні можливості учнів. Адміністраціям шкіл необхідно більш ретельно перевіряти календарні плани вчителів із метою виконання всіх вимог щодо якісного планування навчальних занять. Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем на підставі навчальних програм. Бажано, щоб у навчальному закладі календарно-тематичні плани всіх учителів математики були складені за єдиним (найбільш оптимальним для даного закладу) зразком. Це дозволить адміністрації закладу та керівникові методичного об’єднання зробити перевірки планів більш ефективною і якісною, а самим вчителям краще орієнтуватися в них у разі заміни. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 р. «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів.», відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 297 від 17 травня 2005р. «Про подолання проявів бюрократизму в освіті» поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. Розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

Учитель може:

      - самостійно складати календарний план, на основі програм та критеріїв оцінювання  навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і         науки України,структуру і форму яких визначати самостійно; 

     - користуватися календарними планами з друкованою основою (з доопрацюванням), вносити до них, відповідні корективи згідно програм та критеріїв              оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, адаптувати їх до можливостей класу.

    Учитель має право самостійно вибрати термін і форму зберігання поурочних планів (урок, тема, місяць, семестр, навчальний рік). Досвідчені педагоги, які мають достатній досвід педагогічної роботи, вищу категорію, педагогічні звання, якісні показники в навчально-виховному процесі, методичні наробки з дозволу шкільної адміністрації (наказ або питання на педагогічній раді) можуть користатися поурочними планами, складеними за попередні роки (за умовою, що використовуються незмінні навчальні програми та підручники), вносити до них у разі потреби відповідні доповнення і корективи. У поурочному плані об’єктивно виправданими елементами є дата, тема, мета (освітня, виховна, розвиваюча), обладнання уроку. В ньому відображаються основні питання змісту навчального матеріалу, форми, методи й прийоми його опрацювання, навчальні засоби та інші компоненти навчального процесу, які істотно впливають на досягнення мети уроку. Структура поурочного плану залежить від типу уроку (урок засвоєння, нових знань, комбінований, узагальнення і систематизації тощо). При викладанні 2-3-х навчальних предметів учителями малокомплектних шкіл, під час складання поурочних планів варто враховувати, насамперед, що важливим резервом удосконалення навчання є систематичне використання підручника й навчальної книги для організації самостійної пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах уроку та під час виконання домашніх завдань. Згідно з вимогами МОНМС України, загальноосвітні навчальні заклади можуть використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти. Вчитель може використовувати навчально-методичні посібники з розробками поурочних планів, що мають відповідний гриф, вносити до них відповідні корективи згідно програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки молоді та спорту України. Неприпустимо нав´язувати батькам учнів (можна лише рекомендувати) купувати той чи інший підручник (навчально-методичну літературу) без їхньої на це згоди.

    У «Положенні про загальноосвітній заклад», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 27.08.2010. № 778 в п. 59 записано, що «директор загальноосвітнього навчального закладу забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм…»: 

-  Директор школи в наказі «Про розподіл функціональних обов’язків» може покласти обов’язки по контролю за виконанням навчальних планів і програм на заступника з навчально-виховної роботи. 

-  Адміністратор здійснює контроль за підготовкою календарного планування з метою виконання навчального матеріалу. 

- У результаті перевірки календарних планів заступник директора з навчально-виховної роботи готує графік проведення практичних, лабораторних і контрольних робіт із предметів інваріантної складової навчального плану, а також наказ «Про календарне планування вчителями роботи на навчальний рік». В грудні на нараді при директорі слухається питання «Про виконання навчальних програм за І семестр», а в червні готується наказ «Про виконання навчальних програм в 2011 – 2012 н.р.

- До системи контролю за веденням шкільної документації входить перевірка класних журналів, зошитів, щоденників учнів, журналів груп продовженого дня, факультативних занять, предметних гуртків.

- Систематична перевірка ведення зошитів сприяєпокращенню грамотності учнів, каліграфії, охайності в записах,відповідальності вчителя за якість та періодичність перевіркизошитів. За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по школі.

- Перевірка ведення учнівських щоденників дає можливістьвиявити обсяг завдань з кожного предмета, завантаженістьучнів протягом тижня, виставлення оцінок класнимкерівником у щоденник, акуратність ведення записів,ознайомлення батьків з успішністю учнів.

Журнали

      На сьогодні в навчальних закладах системи загальної середньої освіти обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання - тематичне. Воно є обов’язковим, і бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми. Тематичне оцінюванняповинно містити: по-перше, кілька занять, на яких із огляду на результати поточного усного опитування і самостійних робіт вивчений матеріал систематизується та узагальнюється, розв’язуються задачі і вправи; по-друге, тематичну контрольну роботу, перед якою доцільно провести самостійну роботу підготовчого характеру. Неприпустимо оцінювати всю тему лише однією оцінкою. Особливо тоді, коли на її вивчення відводиться 32 години. Поточне виставлення оцінок учням із математики може проводитись безпосередньо під час занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати стимулюючу, заохочувальну та діагностичну, але не каральну функцію. Слід наголосити на неприпустимості виправлення оцінок у журналах. В інструктивно-методичних листах про вивчення математики рекомендовано проводити тематичне оцінювання учнів через 8-12 уроків. У класах профільного спрямування відводиться неоднакова кількість годин. Саме тому для визначення необхідної кількості тематичних оцінювань, необхідно відведену кількість годин доцільно поділити на десять. Виконання контрольних робіт (заліків, тестів тощо) є обов’язковою умовою для тематичного оцінювання. Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою «н». Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник місяцем поточного року. У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі практичних і семінарських занять) дата кожного уроку (практичного заняття, семінару) і тема записується окремо. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка : «зошит», а не «За зошит», «І семестр», а не «за І семестр», «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)). Завдання для домашньої роботи обов´язково повинні бути рівневі. Певна частина (2-3 завдання) повинна бути запропонована усім учням класу, а інша частина (1-2 завдання) учням, які мають високий рівень знань або цікавляться математикою. Теми повинні бути конкретизовані. Тобто кожного уроку (пари уроків) повинна бути записана окрема тема. Неприпустимо декілька уроків поспіль записувати одну й ту саму тему уроку (наприклад «Розв´язування рівнянь»).

Контрольні роботи. Зошити для контрольних робіт

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета), що зберігаються протягом навчального року, в загальноосвітньому навчальному закладі. Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних документів. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і виставляються в журнал у відповідній колонці з числом. У разі відсутності учня на контрольній роботі в колонці ставиться «н». Якщо учень був відсутнім під час виконанням класом контрольної роботи, він не втрачає шансу її написання до кінця семестру. Тому доцільно у журналах, після колонки к/р (контрольна робота) залишати пусту клітинку (без підпису), для того, щоб не позбавляти можливості учнів визначити рівень знань та вмінь із даної теми. Якщо контрольну роботу виконували всі учні класу, то таку колонку залишати не потрібно. У разі, якщо контрольну роботу учнем було написано після виставлення йому тематичної з теми, оцінка за контрольну є домінантною для виставлення семестрової оцінки. Адміністраціям шкіл необхідно враховувати той факт, що сьогодні, практично всі види робіт, що визначають рівень знань, умінь та навичок учнів із математики проводяться у письмові формі (к/р, тести, експертні/адміністративні контрольні зрізи, ЗНО) тому необхідно створювати всі умови для неупередженого оцінювання учнів із предмету. У вищих навчальних закладах до складання сесії допускаються лише ті студенти, які вчасно виконали і захистили всі контрольні і практичні роботи. Таким чином, готуючи дітей до навчання у вищому навчальному закладі школа повинна забезпечити наступність і формування відповідальності за вчасно виконані завдання. Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для контрольних робіт повинні знаходитися в навчальному закладі і не підлягають винесенню з нього. Корекційна робота (робота над помилками) повинна проводитися учнями в зошиті для контрольних робіт під час перебування у навчальному закладі.

Тематичне оцінювання знань учнів.

Кожному учню виставляється оцінка за тему, на виставлення якої враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. У разі не атестації учня робиться відповідний запис: Н/A. При цьому проведення окремої тематичної атестації (якщо тема поділена на підтеми) при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Тематична оцінка не підлягає коригуванню! Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу з надписом І семестр, ІІ семестр. При формуванні семестрової оцінки учитель спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи динаміку особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту. Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки ставиться : Н/A. Семестрова оцінка підлягає коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом СКОРИГОВАНА поруч з колонкою І СЕМЕСТР, ІІ СЕМЕСТР. Ця колонка відводиться обов’язково, навіть, якщо відсутні учні, які виявили бажання її коригувати. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки звертаються до керівника ЗНЗ із заявою про проведення коригуючого оцінювання, в якій мотивують причину та необхідність її проведення. Перездача відбувається у присутності комісії у п’ятиденний термін. Завдання повинні охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання відбувається у письмовій формі, та зберігається протягом року. Якщо ж учневі не вдалося покращити свій бал, то запис у колонку СКОРИГОВАНА не виставляється. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з написом РІЧНА без зазначення дати та не раніше , ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових та скоригованих семестрових балів.

Учнівські робочі зошити

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитись до нав’язування учням єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв’язування задач свідчить про достатній рівень логічного мислення. Для виконання усіх видів письмових робіт доцільно мати таку кількість зошитів із математики: 5-6 класи - 2 зошити з математики; 7-9 класи - 2 зошити з алгебри і 1із геометрії; 10-11 (12 )класи - по одному зошиту з алгебри та початків аналізу і геометрії. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні робота, рекомендується перевіряти: у 5-6 класах з математики – один раз на тиждень; у 7-9 класах з алгебри та геометрії - один раз на два тижні; у 10-11 (12) класах з алгебри та початків аналізу один раз на місяць, та геометрії один раз на місяць. Учитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, вправу, побудову графіка). Головною метою навчання учнів у школі є формування в них життєвих компетентностей. Тому виконання учнями домашніх завдань стає необхідною умовою формування в них стійких навичок самоосвіти. Оцінка за ведення зошитів із математики виставляється до класного журналу. Досвід показує, що краще виставляти оцінку перед тематичним оцінюванням, але не менш ніж один раз на місяць. При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів. Оцінка за зошит впливає на оцінку за тему. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім (відсутнім) учням.

​

Форми організації і методи навчання у самоосвіті учителя

 

   

    Форми організації навчання – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком. Нині серед різноманітних

організаційних форм виділяються такі: урок, екскурсія, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, тренінг, факультатив, домашня

самостійна робота, екзамен, залік, консультація, інструктаж, реферат, курсова робота, дипломна робота, індивідуальне навчання та ін.

Методи навчання – способи досягнення навчальної мети, система послідовних взаємодій учителя й учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти.

В залежності від характеру організації процесу викладання і учіння, специфіки побудови змісту навчального матеріалу а також методів та засобів навчання

в дидактиці виділяють такі методи навчання:

·   Догматичний – базується на механічному запам’ятовуванні матеріалу. Знання повідомляють не пояснюючи, не обґрунтовуючи, не коментуючи. У деяких

випадках його використання до певної міри доцільне. Наприклад, при вивченні таблиць множення, законів, формул, правил, моральних вимог. Знання потрібно

спочатку запам’ятати, а усвідомлення вивченого прийде пізніше. Але в своїй основі догматичне навчання є неефективним. Воно не розвиває активність,

самостійність, творчі здібності.

·   Пояснювально-ілюстративний – знання не просто повідомляють, а пояснюють, обґрунтовують, коментують. Робиться все, щоб було менше механічного

запам’ятовування, а більше розуміння сутності. Метод навчання пов’язаний з використанням засобів наочності та репродуктивним характером засвоєння знань.

Тому чільне місце тут посідають самостійні роботи, задачі, вправи, переклади, складання графіків, таблиць (за наявним зразком).

·   Проблемний – така організація процесу навчання, основа якої полягає в утворенні у навчальному процесі пошукових ситуацій. Проблемний метод навчання розвиває активність, самостійність, творчі здібності.

Пошукова ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок взаємодії пізнаючої сторони з пізнавальним об’єктом, завдяки якому виникає пізнавальне протиріччя.

Методи проблемного навчання

·   Проблемний виклад матеріалу – полягає в розкритті вчителем (викладачем) шляху дослідження проблеми, показуючи її вирішення від початку до кінця,

викладач демонструє еталон проблемного мислення. Метод використовується тоді, коли учні (студенти) ще не можуть самостійно розв’язувати проблемні задачі.

·   Частково-пошуковий – полягає в утворенні учителем (викладачем) проблемної ситуації. Він сам створює проблемну ситуацію, формулює проблему і

залучає школярів (студентів) до її вирішення.

·   Пошуковий метод – учитель (викладач) створює проблемну ситуацію, формулює проблему, а учні (студенти) самостійно її вирішують.

·   Дослідницький – учні (студенти) самі, за умов проблемної ситуації, формулюють проблему і самостійно її вирішують.

​

Организация и методика проведения

физкультурных минуток на уроках всех предметов 

(физкультпауз, динамических перемен)

 

   Физкультурные минутки  во время уроков проводятся как необходимый кратковременный отдых, который снимает застойные явления, вызываемые продолжительным сидением за партой.

Перерыв в работе необходим для отдыха органов зрения, слуха, мышц туловища (особенно спины) и мелких мышц кистей.

Задачи:

·        Снять психическое напряжение у учащихся путем переключения на другой вид деятельности.

·        Добиться рекреативного эффекта от использования физических упражнений.

·        Сформировать интерес школьников к занятиям физическими упражнениями.

·        Сформировать простейшее представление о влиянии физических упражнений  на самочувствие.

·         Сформировать знания, умения и навыки по самостоятельному выполнению физических упражнений.

 

Рекомендации по организации и проведению физкультминуток:

1)     Физкультминутки проводятся в течение 2-3 минут, в момент появления  у учащихся признаков утомления, обычно это происходит на 20-25 минуте урока, у 6-леток – на 10-15 минуте.

2)     Сигналом для выполнения физкультминутки являются  признаки, которые указывают на утомляемость учеников: снижение внимания, общий шум, покраснение на лице, заторможенность движений (некоторые дети ложатся на парту, часто отвлекаются, не воспринимают объяснение учителя).

3)     В комплекс подбираются физические упражнения  в такой последовательности: потягивание, движения рук, повороты туловища, подскоки на месте, ходьба на месте, дыхательные упражнения.

4)     Комплекс включает 3-4 упражнения.

5)     Каждое упражнение повторяется не менее 4-6 раз.

6)     Выполнение упражнений должно быть эмоциональное, в начальной школе может быть достигнуто путем произнесения несложных стихотворных текстов  в ритме движений.

7)     Комплексы могут выполняться сидя, стоя, вслед за показом, вместе с учителем или инструктором-физоргом.

8)     Следует обязательно выполнять специальные упражнения для глаз с целью профилактики близорукости.

9)     Упражнения для глаз можно выполнять вместе с упражнениями физкультминутки, фиксируя взгляд на кисти рук.

10)Физкультминутки следует рекомендовать  детям во время выполнения домашних заданий, говорить об этом родителям.

11)Комплекс целесообразно менять через 2-3 недели.

12)Во время физкультминутки желательно открыть фрамуги и включить музыку.

13)Физкультурные паузы применяются в основном в группах продленного дня.

14)Постоянство в проведении физкультминуток вырабатывает  у учащихся потребность физической разгрузки, не вызывает негативного отношения к двигательным упражнениям.

 

Комплексы физкультминуток на уроках и дома

для учащихся 5-9 классов

Комплекс 1 (сидя за партой)

1.     И.п. – руки положить на парту, вытянуть их вперед.

1-     Поднять руки вверх, пальцы в замок.

2-     3 – потянуться, отвести локти назад, прогнуться в пояснице.

4 – и.п.

2.     И.п. – руки скрестить на груди.

1-2 – наклонить голову вперед,

3-4 – назад,

5-6 – влево,

7-8 – вправо.

3.     И.п. – руки к плечам.

1-2 – поворот туловища влево,

3-4 – поворот туловища вправо.

4.     И.п. – руками держаться за край парты.

1-     поднять невысоко согнутую в колене правую ногу,

2-     4 – опустить,

5-8 – то же с левой  ноги.

 

Комплекс 2 (стоя)

1.     И.п. – о.с. 

1-     поднять руки вверх ладонями внутрь,

2-     3 – пружинистые наклоны вправо, посмотреть на руки,

4 – и.п.

2.     И.п. – руки  к плечам

1-4 – круговые вращения вперед,

5-8 – круговые вращения руками назад.

3.     И.п. – о.с., руки на поясе.

1-     прыжок ноги врозь,

2-     прыжок скрестив ноги, правая – вперед,

3-     прыжок ноги врозь,

4-     прыжок скрестив ноги, левая – вперед.

4.     Ходьба с движениями рук.

 

Комплексы физкультминуток на уроках и дома

для учащихся 10-11классов

Комплекс 1 (сидя за партой)

1.     И.п. – о.с. 

1-     Руки в стороны ладонями вперед,

2-     Обхватить себя за лопатки,

3-4 – то же. Чередовать положение правой и левой рукой сверху.

2.     И.п. – руки согнуть в локтях, скрестив на груди.

1-     2 - круговое вращение головой влево,

3-4           - то же  вправо.

3.     И.п. – опереться руками сзади, приподнять ноги, выпрямленные в коленях. Выполнять скрестные движения ног.

4.     Выполнять приемы самомассажа: 

- массаж каждого пальца рук;

- пощипывание  надбровных дуг;

- поглаживание надбровных дуг.

  

Комплекс 2 (стоя)

1.     Ходьба с высоким подниманием бедра 10-15 сек.

2.     И.п. – о.с.

1-     полуприсед руки вперед,

2-     И.п.

3.     И.п. – о.с., руки на поясе.

1-      руки в стороны,

2-     обхватить лопатки.

4.     И.п. – о.с.

1-     поворот туловища влево,

2-     и.п.

3-4 – то же вправо.

5.     Медленный бег на месте с переходом на ходьбу с движениями рук.

  

Гимнастика для глаз

Методические рекомендации:

·       При длительной зрительной нагрузке происходит формирование близорукости.

·       Длительность непрерывного чтения и письма

         - в 1- 2 классах – 3-5 минут;

         - в 4-11 – 7- 30 минут.

·       Учитель обязан следить за зрительной нагрузкой, за освещенностью помещения, рабочей позой учащихся.

·       Окна не должны быть завешены неподвижными полосами ткани или бумаги.

·       Правильная поза при письме или чтении помогает обеспечить нормальную работу зрительного анализатора.

·       Расстояние от глаз до тетради или книги равно длине предплечья и кисти с вытянутыми пальцами.

·       При чтении следует облегчить работу мышц спины за счет опоры спины в поясничном  и грудном отделах позвоночника. 

·       При слушании можно использовать более свободную позу – прогнуть спину, вытянуть вперед ноги.

·       Для облегчения зрительной нагрузки рекомендуется  по возможности уроки природоведения, основ здоровья, трудового обучения, географии и т.п. проводить на свежем воздухе.

 

Комплекс 1

1.     Открывать и закрывать глаза. Быстро поморгать. Крепко зажмуриться и открыть глаза. (30 сек.)

2.     Поднять глаза вверх, опустить вниз, отвести влево, а затем вправо.

 (30 сек.).

3.     Круговые вращения глазами вправо, влево (30 сек.).

4.     Закрыть глаза. Отдых. (30 сек.).

  

Комплекс 2

1.     15 коротких движений глазами по горизонтали: слева направо и справа налево.

2.     15 коротких движений по вертикали: вниз-вверх.

3.     15 вращательных круговых движений слева направо и справа налево.

4.     15 вращательных движений, вычерчивая уложенную на бок восьмерку (знак безконечности).

 

Организация подвижных перемен

·       Подвижные перемены желательно проводить на свежем воздухе.

·       Игры организовывают классоводы, педагоги-организаторы или, подготовленные ими, старшеклассники.

·       На подвижных переменах решаются следующие задачи:

- создать условия для активной деятельности учащихся;

- добиться оздоровительного и рекреативного эффекта;

- развить интерес учащихся к самостоятельным подвижным играм и забавам;

- сформировать  необходимые  навыки  и умения для  самостоятельной организации полезного досуга.

·       В содержание динамической перемены входят разминка, подвижные игры, эстафеты, элементы спортивных игр, самостоятельные игры детей.

 

Игра «Быстро по местам»

Игроки строятся в колонну или шеренгу, или круг. По команде руководителя они разбегаются по ограниченной площадке. По команде «Быстро по местам», дети должны стать в первоначальное перестроение.

 

Игра «Всё ли на месте»

Перед играющими раскладываются  различные мелкие предметы: игрушки, школьные принадлежности, вещи т.п. Ребята в течение 10 секунд стараются запомнить предметы. Все отворачиваются  или разбегаются по площадке, руководитель убирает один ли два предмета. По сигналу дети должны прибежать и определить какой предмет или предметы были убраны.

 

Игра «Вызов номеров»

Игроки рассчитываются по порядку номеров. Каждый запоминает свой номер. Руководитель дает задание (поймать мяч, сделать определенное движение, принести эстафетную палочку и т.д.) и называет номер. Игрок под этим номером должен выбежать вперед и выполнить задание.

 

Игра «Замри»

По команде руководителя игроки  разбегаются по площадке. Руководитель дает команду «1-2-3- спортивная (любая другая) фигура на месте замри!».

Игроки принимают и удерживают обозначенную позу. Выбирает с помощником самую интересную, и этот игрок становится помощником руководителя.

 

Игра «Исправь осанку»

Игроки становятся в две колонны по одному на расстоянии вытянутых рук. Впередистоящие получают по мячу. По сигналу руководителя игроки передают мячи над головой, стоящим сзади. Когда мяч доходит до последнего в колонне, все поворачиваются кругом и мяч передают таким же способом в обратном направлении. После получения мяча направляющий игрок  дает команду «Исправить осанку». Команда, игроки которой  быстрее примут правильную осанку – выиграла.

 

Игра «Повтори движение»

Ходьба в колонну по одному. Направляющий придумывает и показывает движения, игроки повторяют за ним. Через некоторое время руководитель меняет направляющего, который не должен повторить движения предыдущего направляющего.

 

Игра – задание «Придумай новую игру»

Учащимся дается домашнее задание придумать новую или изменить старую игру и провести её.

Провести конкурс на самую интересную игру месяца.

  

Организация физкультурных пауз

Еще одной полезной формой активного отдыха во время выполнения домашнего задания  в группе продленного дня или дома являются физкультурные паузы.

Они отличаются от физкультминуток содержанием и длительностью.

Физкультпаузы  рассчитаны на 10-15 минут. В содержание включают общеразвивающие упражнения, элементы ходьбы, бега прыжков, метаний, элементы спортивных игр.

Упражнения и задания выполняют в медленном и среднем темпе.

При подборе заданий необходимо учитывать не только возраст и индивидуальные особенности определенной группы детей, но и особенности предыдущей и последующей работы, потому что физкультпауза не должна утомить или перевозбудить детей. 

С этой целью не следует включать в содержание очень эмоциональные подвижные игры соревновательного характера.

  

 Методист городского научно-методического центра

 по вопросам здоровья  и физической культуры                                  Костюк И.А.

​